Аналіз комедії "Мина Мазайло", М. Куліш:

Тема: засуджуєтся національний нігілізм своїх героїв, у свідомос­ті яких міцно вкоренилося переконання в тому, що все українське — "третій сорт", "меншовартісне", і від нього слід відмошіятися, щоб вирватися з "плебейського" стану. Подібна позиція малоросів, "колишніх українців" сприяє розквіту великодержавного шовінізму.

Жанр: сатирична комедія, за словами одного з критиків — "філологічний воде­віль". З класицистичними п’єсами "Мину Мазайла" ріднить те, що її персонажі виступають рупорами авторської ідеї, і це був саме той зразок драматичного твору, про який мріяв Лесь Курбас, вважаючи, що головною в змісті п’єси є ідея, а не дія.

Сюжет: в основу комедії покладена анекдотична історія про харків’янина — Мину Мар­ковича Мазайла, який хоче поміняти своє немилозвучне українське прізвище Мазайло на російське Мазєнін, бо, мовляв, воно все життя завдавало йому тільки прикрощів. Мазайло працює в "Донвугіллі", а живе на Холодній Горі на N-ській вулиці. Члени сімейства Мини вступають у суперечку з приводу рішення батька, і скоро суперечка переростає в дискусію, яка оголює гострі національні проблеми.

В основу конфлікту покладено питання української мови, ставлення до неї і всього укра­їнського з боку Мини та його сина Мокія, який "збожеволів од своєї укрмови" і хоче пере­шкодити батькові змінити їхнє прізвище.

Конфлікт у комедії розгортається у формі дискусій, внаслідок чого складаються комічні ситуації і намічаються основні сюжетні лінії: Мина — Мокій; Уляна — Мокій; тьотя Мотя — дядько Тарас.

Характеристика Мина Мазайло: головним героєм комедії виступає Мина Мазайло. Він уособлює малоро­сійську меншовартість міщан і їхню духовну порожнечу. Мина — типовий обиватель, що прагне стати "порядочным человеком". Мазайло ненавидить своє українське прізвище, бо воно, як він вважає, перешкоджає долати сходинки службової драбини. Він готовий убити навіть рідного сина через те, що той заважає йому змінити прізвище. Мина Мазайло одно­часно схожий і на Журдена з комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич", і на Мартина Борулю з однойменної комедії І. Карпенка-Карого. Адже всі ці герої будь-що хочуть опинитися у вищому суспільстві.

Характеристика Мотрона Розторгуєва: з Курська, рідна сестра матері Рини й Мокія, є носієм великодер­жавних традицій. Вона не розуміє, що таке українська нація. Її обурює бажання українців говорити власного мовою, вона поділяє думку Турбіних щодо українізації, яка минеться рано чи пізно і "зостанеться єдина, неподільна СРСР". Шовіністичну пиху Мотрони Розторгуєвої підтверджують численні и комічні сентенції, які мають у вдумливого глядача ви­кликати тривогу й примусити його замислитися над долею свого народу.

Характеристика Баронова-Козино: це ще одна яскрава представниця шовіністичного табору. Вона — учителька гімназії, у неї Мина навчається правильних російських "проізношеній". Цей об­раз - нищівна сатира на вчителя, який послідовно реалізує русифікаторську політику в Укра­їні. Люди типу Баронової-Козино підтверджують живучість російських шовіністичних ідей. Баронова-Козино підносить красу й значимість російської мови, тим самим демонстру­ючи зверхнє, презирливе ставлення до української, хоча статус України, хоч і формально, вже змінився. Образом Баронової-Козино драматург застеріг українське суспільство, що процеси національного відродження в Україні поступово згортаються.

Характеристика Дядько Тарас із Києва: образ, полярний образу тьоті Моті з Курська та Баройової- Козино. Дядькові Тарасу болять проблеми самобутності українського народу, його мови, ментальності. Дядько Тарас — свідомий українець. Йому любе козацьке минуле, гнівно засуджує він не лише російських шовіністів, але й позицію так званих "радянських укра­їнців". І не дивно, адже у 1918 році він вітав УНР, носив жовто-блакитні прапори. Тому дядька Тараса обурює, що в Харкові — тодішній столиці України — не чути української мови. Врешті-решт дядько Тарас капітулює перед шаленим натиском шовіністів і згоджу­ється на зміну прізвища, але попереджає, що відродження нації тимчасове і не за горами початок репресій.

Характеристика Мокій: головний опонент войовничого міщанства в комедії. Він вітає укра­їнізацію, чинить рішучий спротив російському шовінізму в особах тітки та вчительки. Гли­боко шанує родову пам’ять, пропонуючи до свого прізвища додати втрачену колись час­тину Квач. Саме з його вуст чуємо схвильовані слова про красу української мови. Також Мокій обізнаний і з етнографії. Але, за словами дядька Тараса, Мокій все ж таки справжній "радянський українець", адже його прогнози щодо того, що в недалекому майбутньому взагалі замість прізвищ будуть номери, зближують його із "гомо совєтікусом" Малахієм Стаканчиком.

Характеристика Рина: агресивно налаштована міщанка разом із своєю матір’ю Линою поповнює табір російських шовіністів. Її мрії стати Мазєніною не здійснилися, оскільки Мину Мазайла "за систематичний і зловмисний опір українізації" було звільнено з роботи, про що герой до­відується з газети.

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (1 Vote)