Аналіз роман у віршах "Маруся Чурай", Л. Костенко:
Тема: зображення життя й соціально-політичної боротьби українського народу в XVII столітті, а саме в період визвольної війни під проводом Б.Хмельницького.
Ідея: Костенко стверджує, що несумісність життєвих цінностей і моральних критеріїв людей призводить до катастрофи — зради в особистому й суспільному житті. Також поетеса виносить на обговорення думку про те, що жінка має право активно вирішувати як власну долю, так і майбутню долю держави.
Жанр: роман у віршах (різновид змішаного жанру, якому властиві багатопроблемність, поєднання епічних принципів розповіді із суб’єктивним началом, притаманним ліричним творам. Дія в романі у віршах концентрується навколо долі одного або кількох головних героїв).
Композиція: роман складається з 9 різних за обсягом розділів, дія в яких відбувається протягом року. Сюжет розгалужується на дві лінії: особисту долю Марусі подано на тлі визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти. Центральним розділом роману є розділ "Сповідь", у якому йдеться про три ночі, проведені Марусею у в’язниці перед стратою.
Характеристика Маруся (Марія Гордіївна) Чурай — дочка полтавського сотника. Образ героїні висвітлюється у двох площинах — особистісній і суспільній, тобто сцени особистого життя Марусі подаються на тлі національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти під проводом гетьмана Б.Хмельницького. Маруся гарна, розумна, талановита й горда. Вона щиро покохала Гриця Бобренка, свого молочного брата. У любові Маруся самовіддана, але зради не прощає, через що зважується на самогубство (за версією Л.Костенко, в Марусі не було наміру труїти Гриця). Дівчина переживає особисту трагедію, яка полягає в несумісності життєвих цінностей її самої і коханої людини. Образ Марусі в романі несе ідею емансипації, духовного розкріпачення жінки. Маруся — втілення кращих рис українки: багатої духовності, співучості, ліризму, романтичності, незалежності. Складаючи пісні, Маруся Чурай виливала в них радощі й тугу свого народу. Вони стали голосом національної історії. В романі дівчину помилувано з двох причин: з урахуванням заслуг її батька, що в боротьбі за визволення України був "розп’ятий у Варшаві", а також за чудові пісні, складені нею.
Характеристика Гриць Бобренко — син хорунжого полтавського полку — зовнішністю не гармонує зі своєю внутрішньою суттю. Він приземлена особистість, пересічна людина. Грицько у всьому перебуває під впливом матері — практичної, розсудливої і прагматичної.
Характеристика Галя Вишняківна — дочка осавули Федора Вишняка — повністю належить матеріально- прозаїчній сфері, вона найбагатша дівчина на всю округу, привітна, хазяйновита, щиро кохає Грицька. На думку Бобренчихи, саме така дівчина, як Галя, й повинна стати дружиною її сина, а не безгосподарна Маруся, яка тільки те й робить, що складає пісні.
Характеристика Богдан Хмельницький зображений у романі талановитим полководцем і мудрим державним діячем. Він усвідомлює свою відповідальність за долю народу. Хмельницький наділений здатністю цінувати красу. Саме він скасовує смертний вирок полтавського суду у справі Марусі Чурай.
Характеристика Іван Іскра — реєстровий козак Полтавського полку, син гетьмана Остряниці. Іскра — мужній і сміливий, щиро кохає Марусю і глибоко переживає трагедію дівчини. Іван двічі рятує Марусю від смерті.
Характеристика Лесько Черкес — побратим Івана Іскри, хоробрий і відважний козак, шаблею готовий захищати кохану свого друга перед суддями.
Образ України постає в розділі "Проща", у якому розповідається про подорож Марусі до Києва після смерті матері. Образ України — героїчної, але зрадженої і поруйнованої — постає з розповіді мандрівного дяка, прообразом якого є Григорій Сковорода. Саме дяк розповідає Марусі про ратні подвиги Наливайка, Остряниці й Павлюка, а також про зрадника Ярему Вишневецького.