Тема: відтворення трагічної долі Гриця через його нерозділене кохання.

Ідея: возвеличення почуття кохання, які іноді внаслідок ревнощів становить загрозу життю.

Основна думка: Кохання - велика сила. Воно окриляє, заради нього здійснюють подвиги. На жаль, часто буває так, що через кохання вдаються навіть до злочинів.

Жанр: пісня-балада.

Ознаки балади: наявність сюжету, кількох дійових осіб; в основі – незвичайна подія; дійові особи – прості звичайні люди. Змальовані картини стосуються життя лише окремої людини. Домінує сімейний побут і картини особистого життя; трагічний фінал, зло залишається непокараним; драматизм.

Художні зособи твору: Риторичне запитання: «Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?»; Епітети:  «дівчина-чарівниченька», «темная хата»; Метафора:  «прийшла п’ятниця»; Риторичний оклик:  «Що через тебе мене мати била!»

Баладу "Ой не ходи, Грицю" перекладено польською (1820), чеською (1822), німецькою (1822), французькою (1830), англійською (1848) та іншими мовами, а також використано в низці творів світової музики (зокрема, угорським композитором Ференцом Лістом.