Тема: зображення приходу осінньої пори.

Ідея: вираження тривоги ліричного героя через опис осінньої природи.

Літературний рід: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: пейзажна.

Римування: перехресне.

Рік написання: 1938 р.

Мотив: тужливі настрої, викликані настанням осені; краса осінньої природи.

Ліричний герой: чутлива людина, яка вміє бачити красу навколиш­нього світу.

Художні засоби: епітети - «синя тишина», «пелюстки печальні», «осінь жовтокоса», «синьоока осінь», «сади пустинні», «далечінь холодна», «золоті копита чорного коня», постійний епітет - «баский кінь», «берізка гола», персоніфікації - «обриває вітер пелюстки», «їде гордовито осінь», «берізка мерзне», ме­тафора - «покора в тишині розлита», анафора - «Облітають квіти, обриває вітер...».

ВІРШ ВОЛОДИМИР СОСЮРА "ОСІНЬ” - читати

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В’яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка біла мерзне під вікном.