Тема: висловлення почуття любові, пошани до рідної мови, яка «проспівана у Пісні», «записана у Літописі».
Ідея: уславлення ролі мови, її значимості у житті нашого народу; гордості українців за свою мову.
Основна думка: мова — це існування нації; кожний українець повинен пишатися своєю мовою — милозвучною, пісенною, образною.
Літературний рід: лірика.
Жанр: вільний вірш.
Вид лірики: громадянська (патріотична).
Мотив: значення мови в житті нації.
Ліричний герой: патріот, що любить рідне слово та пишається ним.
Художні засоби: епітети - «пісенні слова», повтори - «проспіване у Пісні», «записане у Літописі», «кожне слово нашої мови», «тож...», оксиморон - «словами на самоті мовчимо», антитеза - «розмовляємо» — «мовчимо», «побратими» — «вороги».
Заклик у вірші "Наша мова": оберігати, любити і шанувати рідну мову як коштовність, що залишилась нам у спадщину від предків.
Аналіз вірша: це вільний вірш, не обмежений римами, не обтяжений складними художніми засобами. Це вільна розмова душі. Не треба доводити, яка гарна наша мова – кожне слово її виспіване в пісні, записане в літописі, сказане в доброму товаристві. Тож хай знають і наші вороги, «якими словами на самоті мовчимо», тобто що у нас у душі. Вірш викликає багато асоціацій, дає змогу читачеві домислити, доуявляти.
ЧИТАТИ ВІРШ "НАША МОВА" ВАСИЛЬ ГООБОРОДЬКО
Кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо
кожне слово
нашої мови
записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо
Скласти гроно-характеристику до словосполучення «наша мова»:
Милозвучна
Чарівна
Образна
Гарна
Мелодійна
Унікальна
Вільн
Незвичайна