Тема: поетична розповідь про теплі слова - символ нерозривності мови та України.
Ідея: мова в житті людини й народу, берегти рідне слово дуже важливо для нашого народу.
Головна думка: "без мови нема народу".
Рік написання: 1995
Літературний рід: лірика.
Жанр: вільний вірш, верлібр (неримований нерівнонаголошений віршорядок, що має фольклорне замовляння).
Вид лірики: громадянська (патріотична).
Мотив: мова — це складова, що визначає належність людини до національної культури.
Ліричний герой: українець, який любить, шанує рідне слово та закликає до його збереження.
Художні засоби: епітети - «холодний всесвіт», «теплі слова», уособлення - «не вмерло слово», «слова народжуються», повтор (рефрен) - «щоб», риторичні заклики - «співаймо», «гуляймо», «розповідаймо», «наповнюймо», протиставлення (антитеза) - "холодний всесвіт теплими словами", метафора - "щоб не вмерло слово", "наповнюймо … всесвіт … словами"..
Зміст та аналіз вірша "Теплі слова" В. Голобородько:
У вірші Голобородька «Теплі слова» йдеться про щире патріотичне почуття. Усім добре відомі теплі стосунки між рідними і друзями: ми завжди радіємо, коли чуємо від них тепле слово підтримки. Також теплі слова зміцнюють мир і злагоду в родині. Але виявляється, існують і такі «теплі слова», які сприяють духовному єднанню всього народу. Назва річки нагадає комусь зворушливу сцену прощання з відомої пісні «їхав козак за Дунай». Слово «коровай» збудить в уяві образи золотої ниви, весільного обряду, а «Змій» навіє спогади про почуті в затишку рідної оселі казки. Саме ці «теплі слова» нашої мови, зігріваючи холодний світ навколо нас, творять у душі кожного українця привабливий образ батьківщини.
Гроно-характиристика «теплі слова»: приємні, добрі, позитивні, ті, які підбадьорюють, можуть заспокоїти, надати віри, впевненості…
ЧИТАТИ ВІРШ "ТЕПЛІ СОВА" ВАСИЛЬ ГООБОРОДЬКО:
Співаймо пісні про кохання,
щоб не вмерло слово «Дунай»,
гуляймо весілля своїм дітям,
щоб не вмерло слово «коровай»,
розповідаймо казки своїм онукам,
щоб не вмерло слово «Змій» —
наповнюймо
цей холодний всесвіт
теплими словами нашої мови,
які народжуються разом із диханням.