В повісті "Климко" пристрасно говориться про те, що доброта й любов повинні стати святими законами людського спілкування, бо тільки вони піднімають істоту на вершини  благородства й поваги до інших. На такій висоті  - головний герой Климко, дитина з кришталево чистою, відкритою для людей душею.

Головний герой повісті "Климко", Григора Тютюнника, виявляє непереборну готовність дійти до заповітної мети, терпляче зносячи важкі випробування.

Твір написано 1907 року в часи реакції, коли в середовищі інтелігенції особливо посилилися розклад та занепадництво і з'явилося чимало буржуазно-дворянських письменників-декадентів, які закликали розробляти вічні теми, прикриваючись антинародними гаслами – мистецтво для мистецтва, краса заради краси.

На протязі всього твору автор змушує співпереживати героям, їхній нелегкій долі, їхньому непереможному бажанню отримати волю, почуватися людьми,  а не худобою панською.

Які образи української культури присутні на сторінках повісті?(Образи кобзарів, згадки про козаків, українські народні пісні.)

Хто першим увів Петра у світ музики? (Старий Йохим, який грав на сопілці.)

У центрі твору "Сліпий музикант", Короленко – образ Петра Попельського, який від народження не міг бачити. Його важкий шлях до відкриття світу є сюжетом твору. Це повість про духовне випробування особистості, яка має знайти саму себе, сенс свого існування серед людей.

Важливим елементом у розкритті літературних образів є поєднання мистецтва слова та музики. Така єдність допомагає краще розкрити душевний стан людини, її настрій та почуття. Яскравим прикладом цього є повість В. Короленка "Сліпий музикант".

Максим Яценко, рідний дядько Петруся Попельського відіграв важливу роль у формуванні особистості головного героя повісті.
Портрет Максима Яценка: