Аналіз поема "Гайдамаки" — найбільша за обсягом поема Т. Шевченка. Поет назвав свій твір іменем учасників Коліївщини — народного антишляхетського повстання 1768 р. на Правобережній Україні. Ватажками гайдамаків найчастіше були козаки-запорожці.

Тема: зображення лицарської звитяги українців у ході національно-визвольної боротьби проти поневолення селян, свавілля польської шляхти. Шевченко показує силу, розум і працьовитість українців, їх волелюбність і моральну красу, зображує сильні й слабкі сторони селянського руху.

Ідея: звеличення національно-визвольного руху України та його героїв — лицарів Коліївщини. Автор вважає священним гнів повсталого народу, його прагнення до вільного життя. Засуджує шляхетське свавілля, оспівує розум і силу, волелюбність і працьовитість, високі моральні якості українців. Кобзар висловлює тверду переконаність у безсмертності українського народу, в його кращому майбутньому, а також закликає слов’янські народи до об’єднання. "Гайдамаки" — це антипоміщицький твір, від якого бере початок ідея народної революції, у "Гайдамаках" уперше проголошено заклик до боротьби проти самодержавства. Шевченко написав поему для того, щоб відповісти на злободенне питання "Що буде з на­шими синами?" в XIX столітті, протиставивши йому ХУІІІ-те. Треба вчитися в гайдамаків волелюбності та національної гідності, громадянської мужності, нескореності перед цар­ськими посіпаками, — такого висновку мусить дійти читач поеми.

Образи: до головних героїв поеми належать: Ярема — «сирота убогий», наймит корчмаря Лейби. Він не історична особа, але існував насправді і виступав героєм народних переказів та пісень. Хлопець не має прізвища. Його прізвисько — Голий (згодом замінене на Галайда), означає "бездомний", "бурлака". Оксана — кохана Яреми, дочка титаря (цер­ковного старости). Керівники повстання Іван Гонта та Максим Залізняк — історичні особи.
Центральним образом поеми слід уважати узагальнений образ повсталої України, по­всталий народ, виразником якого виступає Ярема. Ярема Галайда — це реалістичний, з соціально-національною основою образ, поданий у романтичному дусі. У фіналі поеми Ярема не гине, бо, виступаючи виразником ідеї твору Шевченка, має цередати наступному поколінню українців естафету боротьби за волю, перейняту ним від попередніх поколінь.

Другорядні образи поеми: гайдамаки, корчмар Лейба, конфедерати, кобзар Волох, черни­ця з Лебединського монастиря.

Епізодичні образи: титар, батько Оксани; підліток-гайдамака; ксьондз; Гонтині діти.

Основна думка: «Нехай житом, пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря — слов’ян­ська земля» — зазначив письменник у передмові до твору.

Жанр: ліро-епічна поема героїчного змісту.

Композиція: 1) два вступи; 2) одинадцять розділів; 3) епілог, післямова, авторська назва — "Передмова"; 4) гумористичне по­слання до передплатників. Особливістю композиції є значна кількість вставних пісень і ліричних відступів. Сюжет складають дві лінії, одна — розгортання селянського повстання, друга — особисте життя Яреми та пов’язаних із ним персонажів. Обидві лінії переплітають­ся, оскільки Ярема — учасник Коліївщини, але історія його життя є головною в сюжеті. Експозиція: перепетійний епізод — збиткування корчмаря Лейби з наймита Яреми. Зав’язка (зав’язка може відбуватися на початку зображених у творі подій): зіткнення інтересів українського трудового народу та польської шляхти і їхніх прислужників — події, що відбува­лися у давні часи. Кульмінація: розгром України, вбивство й поховання Гонтою власних дітей. Розв’язка: епілог — страта Гонти, смерть Залізняка на засланні («на чужому полі», самоліквідація повстанських об’єднань («ро­зійшлися, відкіля взялися»).

Стиль: романтичний, тісно пов’язаний із поетикою дум. Мова поеми барвиста, лексично багата на: синоніми: заграти — ушкварити — вчистити — втяти, тропи, постійні епітети: дрібні сльози, зелена діброва, буйні вітри, карії очі, білі рученята, складі епітети: сторукий, староденний, столітній, гіперболічні порівняння: як та хмара, гайдамаки Умань обступили, метафори: Смілянщина кров’ю підпливає', погуляєм та хмару нагрієм, символи: "бенкет у Лисянці", одухотворення — повалили гайдамаки, аж стогне діброва, гомоніла Україна; прокинеться доля, заридають чорні гори, паралелізм: Ой літає орел сизий, а за ним орлята; Гуля Максим, гуля батько, а за ним хлоп’ята.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 (0 Votes)