Тема:  зображення дивного світу природи.

Ідея: висловити захоплення казковою суттю осінньої пори.

Головна думка: філософія природи – бути схожою на людей, щоб ті звернули увагу на її неповторність і подібність із ними, закликати берегти її, милуватись нею.

Літературний рід: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: пейзажна.

Мотив: краса осінньої природи, передана за допомогою звукових та кольорових образів.

Ліричний герой: людина, у якої осіння пора викликає позитивні емоції.

Художні засоби: епітети - «жовті жолуді», «золоте есе», «золотий кисет», «золоті пожежі», «бабине літо», «сонце обережне», «золоті клешні», «Золота Родощ», «золотий пожежник», персоніфікації - «жовтень... жолуді на базар несе», «пише осінь», вітер «набиває... кисет», «люльку креше», «золоті пожежі попасом пасе», «походжає дощ», «сонце — обережне...», метафора - «злотом люльку креше», повтори - «жовтень жовті жолуді», «золоті» — «золотий» — «злотом», «пожежником походжає».

Образи: зорові - жовтень несе жолуді, вітер набиває листям кисет, слухові - креше, кольористичні - жовті жолуді, золоте есе, золотий кисет, відчуттєві - сонце – обережне, дощ – пожежник.

Римування: внутрішньорядкове - овт – овт – жо – 1 рядок; чоловіча рима  – несе, есе, кисет, пасе, Родощ, дощ;

3.3863636363636 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 3.39 (22 Votes)