Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.

Ідея: вірність у коханні і зрада; кохання щире і без почуттів; батьки і діти.

Повтори: співати, співати; дрібонька, дрібонька; повіяв, повіяв; коломийка, коломмйка та коломийочка; дрібуча, дрібуча.

Риторичні оклики: Звідки мої співаночки!

Епітети: Одна мила, друга люба, третя солодонька; буйний вітер; тато добрий, мати не лихая.

Порівняння: стільки співанок, як трави та листу; кожен так співає, як йому на душі.

Анафора: Зроби меня коновочки.../Зроби одну, зроби одну...; А я годна льонок брати.../А я годна заспівати.

Звертання: подружечко, моя мамко, доню.

Тема: зображення активного відпочинку київських хлопців у селі на Полтавщині.

Ідея: уславлення краси праці, душевної доброти, безкорисливості, відчуття любові, щирості; засудження заздрості, пияцтва як негативного соціального явища.

Тема твору: розповідь про ставлення Олеся до природи, власне світосприйняття, яке відмінне від  діда Прокопа. 

Головна думка твору: Оспівування людей з неповторним внутрішнім світом, заклик любити та берегти природу.

Тема твору: справжній поет черпає натхнення від природи.

Ідея твору:  заклик любити красу природи, поетичне слово.