У творі розповідається про єдиного сина половецького хана. Батько дуже любив його, але сталося так, що він ще малим хлопчиком попав у полон. Бранця привезли до Києва. Та князю припав він до душі, тому йому непогано жилося.

Вірш П. Тичини "Не бував ти у наших краях!" — це поетичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани, де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випробуваннях, любити свою батьківщину.

Характеристика образів казки "Мишка" Б. Лепкий:

Характеристика мишці:

Мишка відмовилася жити в хаті своїх господарів, бо там панували скупість, ненажерливість, безсердечність. Здорові, сильні люди забули про честь, взаєморозуміння, милосердя. А мишка добре розуміє, що від зла ще ніколи й ніде не вродило. Вона піклувалася про своїх дітей і боялася, щоб "не навчилися брехати, як люди, тому й покинула хату, краще вже жити на дворі".

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПАСПОРТ ТВОРУ "Мишка (казка для дітей: для малих і великих)" Богдан Лепкий:

1. Назва твору: "Мишка (Казка для дітей:для малих і великих)"

Аналіз казки "Мишка (казка для дітей: для малих і великих)" Богдан Лепкий:

Тема: відтворення спостережень мишки за життям людей різного соціального становища під час війни.

Богдан Лепкий назвав свій твір "казкою для дітей: малих і дорослих". Мабудь, малі діти, читаючи цю казку, потішаться із вчинку мишки, дорослі діти, замисляться над важливими для людей істинами. На прикладі мишки та господарів, автор хотів показати четачеві яки цінності в житті людини можна вважати справжніми, а які – фальшивими.

Тема: показавши в романі одну з драматичних ситуацій у процесах руйнування державнотворчих досягнень Б. Хмельницького, письменник з позицій реаліста аналізує причини занепаду, розкриває ті чинники, які роздирали Україну, знекровлювали народ, перетворювали край у Велику Руїну, і намагається вказати ті сили, які на його думку, спроможні були здійснювати державно-політичне будівництво, зміцнювати суспільний лад.

Порівняльна характеристика Якима Сомка та Івана Брюховецького в романі "Чорна рада", П. Куліш:

Спільне: козацька старшина — гетьмани; розумні, енергійні, боролися за булаву.