Моральная проблематика казок-притч реалізується шляхом відтворення боротьби реальних і вигаданих персонажів. З-поміж останніх – Галайло, що береться керувати людиною, змушуючи її виконувати свої забаганки. Як переконує розказана бляшанкою "Казка про Галайла", людина здатна сама себе захистити, якщо подбає про це і докладе певних зусиль. "Для того, щоб бути вільним, треба вчасно розтинати пута, які доля накидає на кожного, аби випробувати нашу мужність".

У повісті "Тіні забутих предків" М. Коцюбинський подає картини життя людей, які знайшли свій шлях і живуть в гармонії з природою. Письменник точно відтворив характер світовідчуття гуцульського етносу, його філософію, центральним місцем якої була природа. Однак не позбавлене романтизації в зображенні світу людей і природи, твір відтворює і реальний хід суворої життя в горах, боротьби з природою за виживання: "Так йшли життя худоби і людей, що злилося разом, як два джерельця у горах в один потік".

Ява – мій улюблений герой. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Смішний, енергійний,  добрий. Мені подобається, що Ява не тільки бешкетує, але й сумлінний, розуміє, що навчання понад усе. Коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на «безлюдному» острові, дібравши собі ім’я "Робінзон Кукурузо". Я був б дуже  щасливій, якби такий друг навчався у нашому класі.

Павлушу я полюбил найбільше, бо він справжній друг. Мені до вподоби   його врівноваженість. Він спокійний. Як і я любить малювати. Підкорити небо – його мрія. Любить пригоди. Я хочу мати такого друга.

  1. Іван Рева та Павло Завгородній — друзі-п’ятикласники.
  2. Пригода — невід’ємна частина життя хлопців.
  3. Риси характеру:

Дружба -  "Я бiг поряд з Явою нога в ногу, наче ми були один механiзм. I менi здавалося, що серця нашi теж б'ються, наче одне серце. Менi було дуже хороше! Мабуть, таке вiдчувають справжнi друзi-солдати, коли плече в плече йдуть в атаку. Отак бiг би й бiг на край свiту. Нема нiчого кращого в життi за дружбу!"

"Хто щасливий? Той, хто дає багато, а бере найменше. На чиїх слідах виростають найкращі квітки, хто по своїй дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти…". Говорячи ці слова , письменник Михайло Коцюбинський не думав, що одним із чудових самоцвітів, який досі чарує людство, стане його повість "Тіні забутих предків".

Тема влади землі над селянином належить до вічних тем у мистецтві. Персонажі повісті "Земля" глибоко вірять у визначеність і невідворотність долю. Цей міфологічний мотив простежується через весь роман й характеризує світосприймання рільника, його єдність із землею, природою, яка одухотворяється і стає важливим чинником творення світогляду героїв.